На ринку України, пропонується досить багато всіляких моделей жировловлювачів, як вітчизняного виробництва, так і імпортного. Матеріал, з якого вони виготовлені – пластик, здебільшого термостійкий поліпропілен, набагато рідше поліетилен, або метал (як правило “нержавіюча сталь”).

Ми не будемо довго зупинятися на металевих виробах. Скажемо тільки, що моделі з справжньої харчової нержавіючої сталі, як правило висококласні, але невиправдано дорого коштують. Вироби ж з так званої “звичайної нержавійки”, що в кращому випадку має на увазі під собою звичайне оцинковане залізо, можливо з додатковим покриттям, як правило, викликають сумніви в стійкості до корозії зварних швів, особливо при впливі агресивних миючих засобів і температури.

Зупинимося детальніше на пластикових моделях побутових жировловлювачів під мийку і промислових Жировловлювачів (сепараторів жирів). Для нормальної, стабільної роботи жировловлювача необхідне обов’язкове виконання декількох умов:

1.Кількість каналізаційних стоків, що надходять в жироуловлювач, має бути менше або дорівнюати робочої продуктивності жировловлювача.

2. Точки скидання стоків (мийки, ванни) і трубопроводи, з яких стоки подаються на вхід в жировловлювач, повинні знаходиться вище вхідного отвору жировловлювача, причому трубопроводи повинні мати ухил не менше одного  градуса на 1 м.п.

3. Вихідний отвір жировловлювача для стоків повинен знаходитися вище точки входу в каналізацію. Причому трубопровід, від жировловлювача до входу в каналізаційну систему, повинен мати також ухил не менше 1 градуса на 1 м.п. Якщо жироуловлючач встановлюєьться в пвдвальному або напівпідвальному приміщені та вимога по збереженню ухилу для зліву в вуличну каналізацію не може бути віконана зарахунок звичайного труборовіда, то необхідно встановлення після жироуловлювача сололіфта або міні КНС (каналізаційної насосної станції). 

У разі, якщо установка жировловлювача запроектована ще на стадії підготовки технічної документації з інженерних мереж, то ніяких проблем в принципі не повинно бути. Тому що в будівельній документації, як правило, вказуються всі необхідні для підбору жировловлювача дані. А найчастіше вказується конкретна модель і виробник жировловлювача. Залежно від типу проектованого об’єкту і планованої кількості стоків, жировловлювач може бути обраний, як у вигляді моделі для установки під мийку посуду, так і для монтажу в підвалі або на вулиці із заглибленням під землю. Безпосередньо перед приймаючим колодязем, в який скидаються каналізаційні стоки з усього об’єкта .

Трохи складніше буває підібрати потрібну модель жировловлювача при реконструкції діючої каналізаційної мережі. В такому випадку необхідно знати багато факторів, таких як:

• розміри каналізаційних труб;
• кількість обслуговуваних точок скидання (мийок, ванн для посуду);
• характеристики каналізаційних стоків які скидаються;
• передбачуваний або необхідний для роботи обсяг споживання, а значить і стоків води;
• вибрати місце для розташування жировловлювача;
• передбачити можливість підключення жировловлювача до витяжної вентиляції;
• передбачити можливість доступу персоналу до жировловлювача для обслуговування і т.д.

Так як жировловлювач відноситься до каналізаційного обладнання, всі розрахунки при виборі жировловлювача під мийку необхідно проводити відповідно до ДБН В.2.5-64 діє до: 2012 «ВНУТРІШНІЙ ВОДОПРОВІД І КАНАЛІЗАЦІЯ».

Вибір моделі жировловлювача для установки, можна проводити за двома технологіями розрахунку продуктивності:
1) – підбір жировловлювача проводитися на основі даних підприємства харчування, тобто в залежності від кількості страв, що готуються. При виборі таким методом немає впевненості в роботі жировловлювача в пікові моменти. Тобто в ті моменти, коли в жировловлювач надходить велика кількість стоків. Це пов’язано з тим, що немає явної залежності жировловлювача і кількості мийок.

2) – підбір жировловлювача проводиться на підставі кількості мийок і відповідно максимально можливого, пікового скидання стоків. Тобто в прямій залежності від кількості, що надходять до жировловлювача стоків. Для мийок в закладах громадського харчування максимальна витрата стічних вод становить 0,3 л/с, з піковими скидами до 0,6 л/с. З огляду на те, що зазвичай мийка якої ви не користуєтесь постійно в режимі з максимальною продуктивністю (в робочому процесі, коли в мийці знаходиться посуд, обсяг займаний водою значно менше повного об’єму мийки), умовно обсяг стоків можна прийняти 0,145л/с скидання з одного крана. В цьому випадку підбір жировловлювача зводиться до підрахунку кількості кранів і виборі жировловлювача потрібної продуктивності.

У багатьох кафе, ресторанах на кухнях також встановлюються різні типи мийок. Крім розмірів (обсягу) мийки можуть бути ще і подвійними (спареними) і потрійними - все залежить від технологічних процесів, які вони забезпечують. В одній мийці миють тільки овочі, в інший миють тільки каструлі і сковорідки або ж вони там отмокаютт і тільки в третин відбувається безпосередньо процес миття посуду і столових приладів. Так повинно бути, але це не означає, що призначення мийок не буде змінена завтра. Можна звичайно поставити Жироуловитель під кожну мийку, якщо дозволяє місце і фінанси. Але справа в тому, що всі вони як правило підключені послідовно до однієї загальної трубі і в такому випадку економічно вигідніше поставити один загальний побутової жировловлювачів тільки більшої продуктивності.